бенкетувати
БЕНКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Брати участь у бенкеті; гуляти.
Ось що, добрі люди: Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень (Шевч., І, 1951, 240);
Не можуть вони.. схопити автомати, щоб полоснути вогнем і залізом по вікнах, за якими бенкетує п’яна офіцерня (Кучер, Чорноморці, 1956, 329).
Словник української мови (СУМ-11)