бервено
БЕРВЕНО́, а́, с., діал.
Колода.
У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш (П. Чубинський);
Де-не-де .. виглядали повалені останки печей або чорні перепалені обломки бервен (І. Франко);
Та й виріс він [монастир] над Ворсклою на скелі, три шапки бань на свіжих бервенах (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)