бервено
БЕРВЕНО́, а́, с., діал. Колода.
У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш (Чуб., І, 1872, 273);
Де-не-де.. виглядали повалені останки печей або чорні перепалені обломки бервен (Фр., VIII, 1952, 242).
Словник української мови (СУМ-11)