бергсоніанство

БЕРГСОНІА́НСТВО, а, с.

Учення французького філософа-ідеаліста Анрі-Луї Бергсона (1859–1941), що розробив “процесуальну філософію”, в якій головне значення надавалося рухові, змінам та еволюції.

У пошуках шляхів модернізації католицизму було використано як спадщину християнства, так і ідеї деяких філософських систем нерелігійного характеру, зокрема ідеї кантіанства і бергсоніанства (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. бергсоніанство — -а, с., філос. Філософська течія, прихильники якої вважають, що сутність життя можна збагнути лише за допомогою інтуїтивного проникнення в предмет.  Великий тлумачний словник сучасної мови