березничок

БЕРЕ́ЗНИЧО́К, бере́зничку́, ч.

Зменш. до бере́зни́к.

Тоді моя пасіка була у березничку, що за селом гайок (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. березничок — бере́зничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. березничок — див. ліс  Словник синонімів Вусика
3. березничок — БЕРЕ́ЗНИЧО́К, бере́зничка́, ч. Зменш. до бере́зни́к. Тоді моя пасіка була у березничку, що за селом гайок (Вовчок, VI, 1956, 218).  Словник української мови в 11 томах
4. березничок — Березник, -ка м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Кв. ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Чуб. ІІІ. 479. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках. Грин. ІІІ. 543.  Словник української мови Грінченка