березничок
БЕРЕ́ЗНИЧО́К, бере́зничку́, ч.
Зменш. до бере́зни́к.
Тоді моя пасіка була у березничку, що за селом гайок (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- березничок — бере́зничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- березничок — див. ліс Словник синонімів Вусика
- березничок — БЕРЕ́ЗНИЧО́К, бере́зничка́, ч. Зменш. до бере́зни́к. Тоді моя пасіка була у березничку, що за селом гайок (Вовчок, VI, 1956, 218). Словник української мови в 11 томах
- березничок — Березник, -ка м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Кв. ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Чуб. ІІІ. 479. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках. Грин. ІІІ. 543. Словник української мови Грінченка