березник
БЕРЕ́ЗНИ́К, бере́знику́, ч.
Те саме, що березня́к.
Тут йому з березнику назустріч шкандиба рижа кобила (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- березник — березнику, ч. Те саме, що березняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Березник — Бере́зник іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- березник — див. ліс Словник синонімів Вусика
- березник — Березни́[я́]к, -ку́, в -ку́; -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- березник — БЕРЕ́ЗНИ́К, бере́зника́, ч. Те саме, що березня́к. Тут йому з березника назустріч шкандиба рижа кобила (Кв.-Осн., II, 1956, 229). Словник української мови в 11 томах