березник

бере́зник

березнику, ч.

Те саме, що березняк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. березник — БЕРЕ́ЗНИ́К, бере́знику́, ч. Те саме, що березня́к. Тут йому з березнику назустріч шкандиба рижа кобила (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  2. Березник — Бере́зник іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. березник — див. ліс Словник синонімів Вусика
  4. березник — Березни́[я́]к, -ку́, в -ку́; -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. березник — БЕРЕ́ЗНИ́К, бере́зника́, ч. Те саме, що березня́к. Тут йому з березника назустріч шкандиба рижа кобила (Кв.-Осн., II, 1956, 229). Словник української мови в 11 томах