Словник української мови у 20 томах

берека

БЕРЕ́КА, и, ж.

1. Листяне світлолюбне дерево родини розових, що використовується в захисних лісонасадженнях.

Береку широко використовують і як декоративне дерево у парковому будівництві (з наук. літ.).

2. Цінна промислова деревина цього дерева.

Берека тверда, добре полірується, тому використовується для виготовлення меблів (з навч. літ.).

3. збірн. Кисло-солодкі зимові плоди (ягоди) цього дерева.

Берека є складовою частиною кормового раціону багатьох видів птахів (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. берека — бере́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. берека — -и, ж. 1》 Листяне дерево, що використовується в захисних лісонасадженнях. 2》 Цінна промислова деревина цього дерева. 3》 збірн. Кисло-солодкі зимові плоди (ягоди) цього дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. берека — БЕРЕ́КА, и, ж. 1. (Sorbus tormimalis). Листяне дерево, що використовується в захисних лісонасадженнях. На Правобережжі Української РСР успішно росте в лісових смугах явір.., а також берека (Бот.  Словник української мови в 11 томах
  4. берека — Берека, -ки ж. раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.  Словник української мови Грінченка