берека

БЕРЕ́КА, и, ж.

1. (Sorbus tormimalis). Листяне дерево, що використовується в захисних лісонасадженнях.

На Правобережжі Української РСР успішно росте в лісових смугах явір.., а також берека (Бот. ж., X, 1, 1953, 4);

Береку широко використовують і як декоративне дерево у парковому будівництві (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 74).

2. Цінна промислова деревина цього дерева.

3. збірн. Кисло-солодкі зимові плоди (ягоди) цього дерева.

Значення в інших словниках

1. берека — бере́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. берека — -и, ж. 1》 Листяне дерево, що використовується в захисних лісонасадженнях. 2》 Цінна промислова деревина цього дерева. 3》 збірн. Кисло-солодкі зимові плоди (ягоди) цього дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. берека — БЕРЕ́КА, и, ж. 1. Листяне світлолюбне дерево родини розових, що використовується в захисних лісонасадженнях. Береку широко використовують і як декоративне дерево у парковому будівництві (з наук. літ.). 2. Цінна промислова деревина цього дерева.  Словник української мови у 20 томах
4. берека — Берека, -ки ж. раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.  Словник української мови Грінченка