бескидники
БЕСКИ́ДНИКИ, ів, мн. (одн. бески́дник, а, ч.).
Народні месники – опришки, які діяли в XVI–XVIII ст. у Карпатському регіоні.
А ще опришків називали бескидниками, бо жили поблизу гори Бескиди (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)