бистрота
БИСТРОТА́, и́, ж., поет.
Швидкість.
Куди летиш, куди чвалаєш ти З могучим розмахом, залізний коню? Земля тісна для твої [твоєї] бистроти (І. Франко);
О поїздів фронтових бистрота, Вечірня даль, .. розкраяна надвоє, І хмар низьких посивілі сувої, І на шляху сосонка золота! (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)