бистротечний

БИСТРОТЕ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет.

Який швидко тече, протікає; який швидко проходить, минає.

Над бистротечним Дністром западав вечір (Юліан Опільський);

Внизу Гримлять Ліахви хвилі бистротечні (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. бистротечний — бистроте́чний прикметник книжн., рідко  Орфографічний словник української мови
2. бистротечний — див. бистроводний  Словник чужослів Павло Штепа
3. бистротечний — БИСТРОТЕ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Який швидко тече, протікає; який швидко проходить, минає. Внизу Гримлять Ліахви хвилі бистротечні (Бажан, І, 1946, 92); Над бистротечним Дністром западав вечір (Оп., Іду.., 1958, 5).  Словник української мови в 11 томах