бистротечний
БИСТРОТЕ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Який швидко тече, протікає; який швидко проходить, минає.
Внизу Гримлять Ліахви хвилі бистротечні (Бажан, І, 1946, 92);
Над бистротечним Дністром западав вечір (Оп., Іду.., 1958, 5).
Словник української мови (СУМ-11)