1. Словник української мови в 11 томах

бистротечний

БИСТРОТЕ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Який швидко тече, протікає; який швидко проходить, минає.

Внизу Гримлять Ліахви хвилі бистротечні (Бажан, І, 1946, 92);

Над бистротечним Дністром западав вечір (Оп., Іду.., 1958, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бистротечний — бистроте́чний прикметник книжн., рідко Орфографічний словник української мови
  2. бистротечний — див. бистроводний Словник чужослів Павло Штепа
  3. бистротечний — БИСТРОТЕ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Який швидко тече, протікає; який швидко проходить, минає. Над бистротечним Дністром западав вечір (Юліан Опільський); Внизу Гримлять Ліахви хвилі бистротечні (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах