бистротекучий

БИСТРОТЕКУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Який швидко тече, плине, спливає; швидкоплинний.

Нова Зеландія багата на бистротекучі порожисті річки (Посібник з зоогеогр., 1956, 11)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me