бистротекучий
БИСТРОТЕКУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Який швидко тече, плине, спливає; швидкоплинний.
Нова Зеландія багата на бистротекучі порожисті річки (Посібник з зоогеогр., 1956, 11)
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me