бистротечний
БИСТРОТЕ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет.
Який швидко тече, протікає; який швидко проходить, минає.
Над бистротечним Дністром западав вечір (Юліан Опільський);
Внизу Гримлять Ліахви хвилі бистротечні (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бистротечний — бистроте́чний прикметник книжн., рідко Орфографічний словник української мови
- бистротечний — див. бистроводний Словник чужослів Павло Штепа
- бистротечний — БИСТРОТЕ́ЧНИЙ, а, е, заст., поет. Який швидко тече, протікає; який швидко проходить, минає. Внизу Гримлять Ліахви хвилі бистротечні (Бажан, І, 1946, 92); Над бистротечним Дністром западав вечір (Оп., Іду.., 1958, 5). Словник української мови в 11 томах