благопристойно
БЛАГОПРИСТО́ЙНО.
Присл. до благопристо́йний.
Ревізія закінчилась цілком благопристойно (О. Довженко);
Святий апостол Павло в Першому Посланні Коринфським християнам говорить, що в них “все повинно бути благопристойно і чинно” (з рел.-церк. літ.);
Спроби заволодіти землею також трапляються, хоч зовні все це виглядає цілком благопристойно (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)