благопристойний
БЛАГОПРИСТО́ЙНИЙ, а, е.
Який відповідає вимогам пристойності.
Як і дійсний пастир церкви, батько сімейства повинен бути “непорочний, тверезий, цнотливий, благопристойний, чесний, не п'яниця, не убивця, не сварливий, не корисливий” (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)