благосно
БЛА́ГОСНО.
Присл. до бла́госний.
Йому запаморочилося в голові, і він несподівано тихо і благосно заплакав (із журн.);
// у знач. пред.
В лісі було так благосно, так покійно! (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)БЛА́ГОСНО.
Присл. до бла́госний.
Йому запаморочилося в голові, і він несподівано тихо і благосно заплакав (із журн.);
// у знач. пред.
В лісі було так благосно, так покійно! (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)