Словник української мови у 20 томах

бланкетний

БЛАНКЕ́ТНИЙ, а, е, юр.

Який містить відсилання до іншого правового акта.

Перша частина статті має бланкетний характер, оскільки відсилає нас до законодавства, яке встановлює правила полювання (з наук. літ.);

Диспозиція може міститися або в іншій статті даного закону (відсилковий спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу) (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бланкетний — -а, -е: Бланкетна норма права — правова норма, яка надає повноважним державним органам, громадським організаціям право самостійно встановлювати правила поведінки, заборони та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови