бланкетний
БЛАНКЕ́ТНИЙ, а, е, юр.
Який містить відсилання до іншого правового акта.
Перша частина статті має бланкетний характер, оскільки відсилає нас до законодавства, яке встановлює правила полювання (з наук. літ.);
Диспозиція може міститися або в іншій статті даного закону (відсилковий спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бланкетний — -а, -е: Бланкетна норма права — правова норма, яка надає повноважним державним органам, громадським організаціям право самостійно встановлювати правила поведінки, заборони та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови