1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бланкетний

бланке́тний

-а, -е:

Бланкетна норма права — правова норма, яка надає повноважним державним органам, громадським організаціям право самостійно встановлювати правила поведінки, заборони та ін.

Бланкетна підробка — особливий вид підробки, коли злочинець заповнює бланк офіційного документа без згоди або всупереч волі особи, яка підписала цей бланк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бланкетний — БЛАНКЕ́ТНИЙ, а, е, юр. Який містить відсилання до іншого правового акта. Перша частина статті має бланкетний характер, оскільки відсилає нас до законодавства, яке встановлює правила полювання (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах