1. Словник української мови у 20 томах

бланк

БЛАНК, а, ч.

Друкована стандартна форма якогось документа, що заповнюється окремо конкретними даними.

Їй треба було .. викрадати бланки посвідчень для працівників підпілля (Ю. Яновський);

Рука його машинально потяглася до спідньої кишені, добула звідти .. аркушик телеграфного бланка (Іван Ле);

Іменинниця обережно взяла два телеграфні бланки, поклала на стіл (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бланк — бланк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бланк — -а, ч. Друкована стандартна форма якогось документа, що заповнюється окремо конкретними даними. Бланк-ваучер — бланк із відомостями щодо виконаної комерційної операції; зазвичай прикріплюється до рахунку постачальника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бланк — (від франц. blanc – білий) друкована стандартна форма документа, що заповнюється конкретними даними. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бланк — Бланк, -нка і бла́нок, -нка; -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бланк — БЛАНК, а, ч. Друкована стандартна форма якогось документа, що заповнюється окремо конкретними даними. Рука його машинально потяглася до спідньої кишені, добула звідти.. аркушик телеграфного бланка (Ле, Міжгір’я, 1953, 12); Їй треба було.. Словник української мови в 11 томах
  6. бланк — рос. бланк (від фр. blanc — білий) — і .Друкована стандартна форма документа, що заповнюється конкретними даними. 2. Лист ділового паперу зі штемпелем певної установи, організації з поштовими, банківськими та іншими реквізитами. Після заповнення набуває значення ділового документа. Eкономічна енциклопедія