Словник української мови у 20 томах

бланкіст

БЛАНКІ́СТ, а, ч.

Послідовник бланкізму.

Для того, щоб не опинитися в ролі бланкістів – ізольованих від масової підтримки змовників – необхідно мати напівлегальну організацію, яка функціонує поза традиційними партіями (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бланкіст — бланкі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. бланкіст — -а, ч. Прихильник, послідовник бланкізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови