бланкізм

БЛАНКІ́ЗМ, у, ч.

1. іст. Течія в революційному русі Франції XIX ст., пов'язана з ім'ям французького комуніста-утопіста Луї-Огюста Бланкі, який вважав, що для успіху соціальної революції не потрібні масові виступи, а достатньо групи змовників, яка використовує терор проти влади.

Активна меншина, як би добре вона не була організована, не може захопити владу незалежно від загального стану країни: у цьому бланкізм засуджується історією (з публіц. літ.).

2. Змовницький метод боротьби.

Реформістські партії таврують таку підготовку до повстання як “бланкізм”, як тактику змовництва (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. бланкізм — бланкі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бланкізм — -у, ч., політ. Теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бланкізм — бланкі́зм політична течія, повдягана з ім’ям французького революціонера, утопіста-комуніста Л.-О. Бланкі, прихильники якої прагнули звільнити людство від капіталізму не шляхом класової боротьби пролетаріату...  Словник іншомовних слів Мельничука
4. бланкізм — БЛАНКІ́ЗМ, у, ч., політ. Дрібнобуржуазна теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас.  Словник української мови в 11 томах