бланкізм

БЛАНКІ́ЗМ, у, ч., політ. Дрібнобуржуазна теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас.

А в романських країнах, у Франції, Іспанії, Бельгії, найбільш поширеними вченнями серед передових робітників були прудонізм, бланкізм, анархізм, що явно відбивали точку зору дрібного буржуа, а не пролетаря (Ленін, 9, 1949, 393).

Значення в інших словниках

1. бланкізм — бланкі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бланкізм — -у, ч., політ. Теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бланкізм — БЛАНКІ́ЗМ, у, ч. 1. іст. Течія в революційному русі Франції XIX ст., пов'язана з ім'ям французького комуніста-утопіста Луї-Огюста Бланкі, який вважав, що для успіху соціальної революції не потрібні масові виступи, а достатньо групи змовників...  Словник української мови у 20 томах
4. бланкізм — бланкі́зм політична течія, повдягана з ім’ям французького революціонера, утопіста-комуніста Л.-О. Бланкі, прихильники якої прагнули звільнити людство від капіталізму не шляхом класової боротьби пролетаріату...  Словник іншомовних слів Мельничука