бланкізм

БЛАНКІ́ЗМ, у, ч., політ. Дрібнобуржуазна теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас.

А в романських країнах, у Франції, Іспанії, Бельгії, найбільш поширеними вченнями серед передових робітників були прудонізм, бланкізм, анархізм, що явно відбивали точку зору дрібного буржуа, а не пролетаря (Ленін, 9, 1949, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бланкізм — бланкі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бланкізм — -у, ч., політ. Теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бланкізм — БЛАНКІ́ЗМ, у, ч. 1. іст. Течія в революційному русі Франції XIX ст., пов'язана з ім'ям французького комуніста-утопіста Луї-Огюста Бланкі, який вважав, що для успіху соціальної революції не потрібні масові виступи, а достатньо групи змовників... Словник української мови у 20 томах
  4. бланкізм — бланкі́зм політична течія, повдягана з ім’ям французького революціонера, утопіста-комуніста Л.-О. Бланкі, прихильники якої прагнули звільнити людство від капіталізму не шляхом класової боротьби пролетаріату... Словник іншомовних слів Мельничука