бланкізм
БЛАНКІ́ЗМ, у, ч.
1. іст. Течія в революційному русі Франції XIX ст., пов'язана з ім'ям французького комуніста-утопіста Луї-Огюста Бланкі, який вважав, що для успіху соціальної революції не потрібні масові виступи, а достатньо групи змовників, яка використовує терор проти влади.
Активна меншина, як би добре вона не була організована, не може захопити владу незалежно від загального стану країни: у цьому бланкізм засуджується історією (з публіц. літ.).
2. Змовницький метод боротьби.
Реформістські партії таврують таку підготовку до повстання як “бланкізм”, як тактику змовництва (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бланкізм — бланкі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бланкізм — -у, ч., політ. Теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бланкізм — бланкі́зм політична течія, повдягана з ім’ям французького революціонера, утопіста-комуніста Л.-О. Бланкі, прихильники якої прагнули звільнити людство від капіталізму не шляхом класової боротьби пролетаріату... Словник іншомовних слів Мельничука
- бланкізм — БЛАНКІ́ЗМ, у, ч., політ. Дрібнобуржуазна теорія і тактика повалення влади капіталізму шляхом революційної змови без участі у класовій боротьбі народних мас. Словник української мови в 11 томах