Словник української мови у 20 томах

бластоміцети

БЛАСТОМІЦЕ́ТИ, ів, мн., біол.

Група грибів, які характеризуються наявністю бластоспор, що виникають вегетативним шляхом.

Крім гіфальних форм грибів, існують і бластоміцети (дріжджові та дріжджоподібні гриби) (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бластоміцети — -ів, мн., біол. Рід паразитичних грибів класу недосконалих грибів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бластоміцети — (мед.) дріжжі  Словник чужослів Павло Штепа
  3. бластоміцети — бластоміце́ти (від бласто... і ...міцети) група дріжджових і дріжджоподібних грибів. Деякі види – збудники хвороб людини й тварин (див. бластомікоз).  Словник іншомовних слів Мельничука