Словник української мови у 20 томах

бластопор

БЛАСТОПО́Р, а, ч., біол.

Отвір, через який порожнина зародка тварини або людини сполучається з навколишнім середовищем; первинний рот.

Бластопор – це отвір, що ним сполучається порожнина гаструли із зовнішнім середовищем (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бластопор — -а, ч., біол. Первинний рот, отвір, через який порожнина зародку тварини сполучається з навколишнім середовищем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бластопор — бластопо́р (від бласто... і ...пор) отвір, що сполучає внутрішню порожнину зародка тваринного організму на стадії гаструли із зовнішнім середовищем. Інші назви – первинний рот, гастропор.  Словник іншомовних слів Мельничука