бластопор
БЛАСТОПО́Р, а, ч., біол.
Отвір, через який порожнина зародка тварини або людини сполучається з навколишнім середовищем; первинний рот.
Бластопор – це отвір, що ним сполучається порожнина гаструли із зовнішнім середовищем (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)