Словник української мови у 20 томах

бластоциста

БЛАСТОЦИ́СТА, и, ж., біол.

Стадія ембріонального розвитку ссавців, що настає внаслідок дроблення заплідненої яйцеклітини; порожнистий пухирець, заповнений рідиною.

Бластоциста руйнує маленькі ділянки слизової оболонки й інших тканин матки, ніби “викопуючи” собі невелику “нірку”, після чого затишно в ній улаштовується (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бластоциста — -и, ж., біол. Стадія розвитку зародку ссавців (також і людини), що виникає внаслідок дроблення заплідненого яйця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бластоциста — бластоци́ста (від бласто... і циста) стадія розвитку зародка ссавців, що виникає в результаті дроблення заплідненої яйцеклітини. Інша назва – бластодермічний пухирець.  Словник іншомовних слів Мельничука