бластоциста
БЛАСТОЦИ́СТА, и, ж., біол.
Стадія ембріонального розвитку ссавців, що настає внаслідок дроблення заплідненої яйцеклітини; порожнистий пухирець, заповнений рідиною.
Бластоциста руйнує маленькі ділянки слизової оболонки й інших тканин матки, ніби “викопуючи” собі невелику “нірку”, після чого затишно в ній улаштовується (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)