бластоцель
БЛАСТОЦЕ́ЛЬ, я, ч., біол.
Порожнина, яка утворюється між бластомерами в зародкові організму на стадії бластули.
Автори припустили, що в бластоцель переходить натрій, який запасався у зв'язаному стані (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)