бластоцель

бластоце́ль

-і, ж., біол.

Порожнина дроблення, що утворюється між бластомерами у зародків тварин.

Значення в інших словниках

1. бластоцель — БЛАСТОЦЕ́ЛЬ, я, ч., біол. Порожнина, яка утворюється між бластомерами в зародкові організму на стадії бластули. Автори припустили, що в бластоцель переходить натрій, який запасався у зв'язаному стані (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. бластоцель — бластоце́ль (від бласто... з грец. κοίλος – порожній) порожнина зародка тваринних організмів на стадії бластули.  Словник іншомовних слів Мельничука