1. Словник української мови у 20 томах

бластоцель

БЛАСТОЦЕ́ЛЬ, я, ч., біол.

Порожнина, яка утворюється між бластомерами в зародкові організму на стадії бластули.

Автори припустили, що в бластоцель переходить натрій, який запасався у зв'язаному стані (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бластоцель — -і, ж., біол. Порожнина дроблення, що утворюється між бластомерами у зародків тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бластоцель — бластоце́ль (від бласто... з грец. κοίλος – порожній) порожнина зародка тваринних організмів на стадії бластули. Словник іншомовних слів Мельничука