бластоцель

бластоце́ль

(від бласто... з грец. κοίλος – порожній)

порожнина зародка тваринних організмів на стадії бластули.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бластоцель — -і, ж., біол. Порожнина дроблення, що утворюється між бластомерами у зародків тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бластоцель — БЛАСТОЦЕ́ЛЬ, я, ч., біол. Порожнина, яка утворюється між бластомерами в зародкові організму на стадії бластули. Автори припустили, що в бластоцель переходить натрій, який запасався у зв'язаному стані (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах