бленкер

БЛЕ́НКЕР, а, ч.

1. Сигнальний пристрій на телефонному комутаторі, який візуально сигналізує телефоністці про виклик.

Індукторний бленкер служить для контролю проходження виклику з комутатора в лінію абонента (з наук.-техн. літ.).

2. Автоматичний сигнальний прилад, який установлюють на комутаторах блокувальних систем на залізницях та автомобільних трасах.

Далеко на хайвею переморгуються бленкери та червоні стоп-сигнали (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бленкер — бле́нкер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бленкер — блінкер, -а, ч. 1》 Пристрій на телефонному комутаторі, за допомогою якого абонент викликає телефоністку. 2》 Залізничний автоматичний сигнальний прилад на комутаторі блокувальних систем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бленкер — бле́нкер, блі́нкер (англ. blinker від blink – блимати) 1. Пристрій на телефонному комутаторі, за допомогою якого абонент викликає телефоністку. 2. Залізничний автоматичний сигнальний прилад на комутаторах блокувальних систем.  Словник іншомовних слів Мельничука