Словник української мови у 20 томах

блефування

БЛЕФУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. блефува́ти.

Блефування стосовно цієї небезпечної карти було б дуже сміливим та ризикованим кроком з боку вашого супротивника (з наук.-попул. літ.);

Оприлюднення грандіозної цифри на самому початку формування фракцій лише наводить на думку про відчайдушне блефування, а отже, і про хисткість позицій (з Інтернету).

Словник української мови (СУМ-20)