Словник української мови у 20 томах

блефувати

БЛЕФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Застосовувати блеф (у 1 знач.) у грі в карти.

Блефувати в покері – означає робити ставку або піднімати її тоді, коли у вас на руках немає досить хорошої комбінації карт, щоб виграти (з навч. літ.).

2. Навмисно вводити в оману, обдурювати, перебільшуючи свої сили, можливості, значимість і т. ін.

У два роки малята вже можуть блефувати, щоб уникнути покарання (з наук.-попул. літ.);

Не завжди легко визначити, що особа, з якою ви ведете переговори, блефує (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. блефувати — блефува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. блефувати — -ую, -уєш, недок., неперех. Навмисно вводити в оману, обдурювати, створюючи перебільшене уявлення про свої сили, можливості, значущість і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови