Словник української мови у 20 томах

блешня

БЛЕ́ШНЯ́, бле́шні́, ж.

Прикріплена на кінці волосіні блискуча металева пластинка, що використовується як принада для риби.

Можна впіймати під кригою на блешню окуня або щуку (О. Копиленко);

Обидва соми клюнули на важкі хромовані блешні (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. блешня — блешні, ж. Прикріплена на кінці волосіні блискуча металева пластинка у формі рибки, що використовується як принада для лову на спінінг риби-хижака (щуки, окуня та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Блешня — Бле́шня іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  3. блешня — Штучна принада для ловлі риби (переважно хижої) на вудку; виготовлена з блискучого металу.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. блешня — Бле́шня́, -ні́, -не́ю; бле́шні, -шень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. блешня — БЛЕ́ШНЯ́, бле́шні́, ж. Прикріплена на кінці волосіні блискуча металева пластинка, що використовується як принада для риби. Можна впіймати під кригою на блешню окуня або щуку (Коп., Подарунок, 1956, 112).  Словник української мови в 11 томах
  6. блешня — Блешня, -ні ж. Родъ удочки для крупной рыбы; крючекъ у этой удочки прикрѣпленъ къ небольшой металлической рыбкѣ. Вас. 186.  Словник української мови Грінченка