блискавично
БЛИСКАВИ́ЧНО.
Присл. до блискави́чний 2.
Події розгорнулися блискавично (В. Собко);
Мати навчила його [Юрка] читати ще на четвертому році життя, тому домашні завдання хлопчик робив блискавично (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)