блок-корпус

БЛОК-КО́РПУС, у, ч.

Будівля, що поєднує кілька приміщень різного призначення.

Сучасно обладнаний житловий комплекс являє собою п'ятиповерховий блок-корпус із лоджіями та балконами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. блок-корпус — -а, ч. Будівля, що об'єднує кілька приміщень та прибудов різного призначення в єдине ціле.  Великий тлумачний словник сучасної мови