блок-схема
БЛОК-СХЕ́МА, и, ж., спец.
1. Фізичне представлення задачі для її аналізу або розв'язування за допомогою спеціальних символів (геометричних образів), які позначають такі елементи, як операції, потік, дані і т. ін.
На підставі результатів рішення розроблено методику оптимізації одиничних показників якості, складено блок-схему алгоритму оптимізації та комп'ютерну програму розв'язання задачі (з наук. літ.).
2. Схема машини, приладу, апарата, пристрою, в якій основні вузли (блоки), що утворюють її, зображено прямокутниками та іншими фігурами, а зв'язок між ними показано лініями зі стрілками.
На основі блок-схеми управління і електричної схеми був виготовлений лабораторний зразок пристрою (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)