блондинчик
БЛОНДИ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до блонди́н.
Приміром, от той блондинчик у третім ряду. Припустімо, він грає добре (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)БЛОНДИ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до блонди́н.
Приміром, от той блондинчик у третім ряду. Припустімо, він грає добре (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)