блукатися

БЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал.

Блукати (у 1 знач.).

– Я по усіх шляхах битих блукаюся (Марко Вовчок);

* Образно. Без ладу блукалися [думки] в його знесиленій голові (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. блукатися — блука́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. блукатися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Блукати (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блукатися — БЛУКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Блукати (в 1 знач.). — Я по усіх шляхах битих блукаюся (Вовчок, І, 1955, 174); *Образно. Без ладу блукалися [думки] в його знесиленій голові (Фр., III, 1950, 174).  Словник української мови в 11 томах