блукатися
БЛУКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Блукати (в 1 знач.).
— Я по усіх шляхах битих блукаюся (Вовчок, І, 1955, 174);
*Образно. Без ладу блукалися [думки] в його знесиленій голові (Фр., III, 1950, 174).
Словник української мови (СУМ-11)БЛУКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Блукати (в 1 знач.).
— Я по усіх шляхах битих блукаюся (Вовчок, І, 1955, 174);
*Образно. Без ладу блукалися [думки] в його знесиленій голові (Фр., III, 1950, 174).
Словник української мови (СУМ-11)