1. Словник української мови в 11 томах

блукатися

БЛУКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Блукати (в 1 знач.).

— Я по усіх шляхах битих блукаюся (Вовчок, І, 1955, 174);

*Образно. Без ладу блукалися [думки] в його знесиленій голові (Фр., III, 1950, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блукатися — блука́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. блукатися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Блукати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блукатися — БЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Блукати (у 1 знач.). – Я по усіх шляхах битих блукаюся (Марко Вовчок); * Образно. Без ладу блукалися [думки] в його знесиленій голові (І. Франко). Словник української мови у 20 томах