блюз
БЛЮЗ, у, ч.
1. Сольна лірична пісня американських негрів, відома з XIX ст.
В основі сучасної поп- і рок-музики лежить негритянський блюз або білий американський рок-н-рол (з газ.).
2. Форма джазової музики, інтонаційна будова, ритм і манера вокального виконання якої близькі до такої пісні.
Важкий метал став продуктом розвитку блюзу, року і прогресивного року (з наук.-попул. літ.).
3. Парний бальний танець вільної композиції на зразок повільного фокстроту.
Особливо потужний вибух популярності танго припав на 20–30-ті роки, коли в нього з’явилися сильні конкуренти – блюз, чарльстон, фокстрот (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)