блюз
БЛЮЗ, у, ч.
1. Сольна лірична пісня американських негрів, відома з XIX ст.
В основі сучасної поп- і рок-музики лежить негритянський блюз або білий американський рок-н-рол (з газ.).
2. Форма джазової музики, інтонаційна будова, ритм і манера вокального виконання якої близькі до такої пісні.
Важкий метал став продуктом розвитку блюзу, року і прогресивного року (з наук.-попул. літ.).
3. Парний бальний танець вільної композиції на зразок повільного фокстроту.
Особливо потужний вибух популярності танго припав на 20–30-ті роки, коли в нього з’явилися сильні конкуренти – блюз, чарльстон, фокстрот (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блюз — блюз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- блюз — (англ. blues — сум) — лірична пісня американських негрів, для якої властиві синкопований ритм, поліритмія, ковзаючі, не фіксовані пониження ступенів (на III і IVступенях мажору), що утворюють 9-тоновий 'блюзовий'лад, імпровізаційність виконання. Словник-довідник музичних термінів
- блюз — -у, с. 1》 Парний бальний танець вільної композиції типу повільного фокстроту. 2》 Одна з форм джазової музики (попервах – сумна лірична пісня чорношкірих американців). Великий тлумачний словник сучасної мови
- блюз — (англ. blues, від blue devils – меланхолія, журба) пісня або танець американських негрів, що виконується в повільному темпі. Словник іншомовних слів Мельничука
- блюз — осн. музична форма в джазі, витоки якої в народних піснях афроамериканців; постійна гармонічна схема (12 тактів), характерні інтервали (знижені 3 і 7 рівні діапазону); на базі ритмічного блюзу постав rhythm and blues. Універсальний словник-енциклопедія