блюза

БЛЮ́ЗА, и, ж., зах.

Піджак.

Донині тямлю ту першу блюзу, що я собі сам справив (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блюза — блюза 1. жіноча блузка; сорочка (ср, ст): Наталка сидить поруч, її білі рамена так принадно вихиляються з шовкової блюзи (Лисяк) || блюзка 2. чоловічий піджак (ср, ст): Поволі вийшов на вулицю із руками в кишенях чорної блюзи (клятий “вальтер”!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. блюза — Блю́за, -зи; блю́зи, блюз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)